Модна школа

Шахові таланти минулого століття підносилися подібно до щоглових сосен серед вільшняка, але геній тоді грав в такому дусі, що його розумів і простій смертний (або вважав, що розуміє). У останній чверті століття з'явився Вільгельм Стейніц зі своєю "модною школою", з усілякими принципами. Тоді здавалося, що в безмежній творчості вільного духу почали колупати скальпелем, стали його препарувати - і вільна творчість померла. Кожен знав, що в грі роблять ставку на мат. Раптом на шахівниці виникли якісь слабкі і сильні поля, раптом заговорили про якісь мінімальні переваги, про їх акумуляцію. Тепер атакувати стало можна лише тоді, коли позиція дозріла для атаки. Що це за атака, коли перемога звалюється на голову, як роз'їдене черв'яком яблуко!